Свічка
Музика: Олександр Злотник
Вірші: Юрій Рогоза
В царстві бездушному, в мороці ночі,
Де безнадія розвісила гасла,
Знала душа, що не бачили очі -
Свічка не згасла, свічка не згасла.
Жах перетворював серце на камінь,
Попіл минулого вітер розвіяв.
Долі людські опливали свічками,
Та не згасала свічка надії.
Часом до болю у чорнім полоні
Серцю хотілося світла бувало,
Та наболілі народні долоні
Як таємницю свічку ховали.
Щоб не згубити надію даремно,
Щоб хрестоносці зловісної сили
В серці народнім ту свічку таємну
Не роздивились, не загасили.
Диво із див, що у мороці темнім
Де панувала засліплених каста,
Біля твоїх алтарів, моя земле,
Свічка не згасла, свічка не згасла.
Зараз розвиднілось в світі широкім,
Тільки я прошу вас, люди, будь-ласка,
Хай і надалі небачена оком
Свічка священна світить, не згасне!