Дві мелодії
Музика: Павло Дворський
Вірші: В. Третяк
Вже зоря вечірня запалала в лузі,
Та лунають дзвони в ковалевій кузні.
І хоч руки й очі в нього чорні–чорні,
Та душа вогниста, наче жар у горні.
Приспів:
Як вогню соліста – стрінем коваля,
І на зустріч нашу візьмем скрипаля.
Слухай но, музико, скажем скрипалю,
Подаруй найкращу пісню ковалю!
Закружляли в танці справжні два маестро,
Скрипка і підкова чарували серце.
Бо скрипаль з ковалем знають таємниці
Той – дзвінкої пісні, той – дзвінкої криці.
Приспів.
Лине аж під небо, аж під саме небо
Музика вогню і музика вогненна.
Зупинися скрипко, скрипко невблаганна,
Бо у коваля є молода кохана.
Приспів (2).